Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2018 » Жовтень » 12 » 25! Це мало чи багато?
11:13
25! Це мало чи багато?

Калейдоскоп десятиріч – калейдоскоп поколінь. Годинник школи відлічує час уроками, а дзвоник так само щоранку кличе нас до школи. І кожен рік буває для когось першим, а для когось – останнім.

У школи день народження! Стільки всього сплелось докупи: минуле, сучасне, майбутнє...

 

Тож 25 – це мало чи багато? У рамках людського життя досить довгий відрізок часу, який вміщує народження, дитинство, шкільні роки і юність, зрілість, а ще створення власної родини. Але для історії 25 років – менше, ніж одна мить. І хоч у школи зараз нове ім’я, нові учні, нові учителі… її суть залишається та ж сама: вчити та вчитися, віддаючи все найкраще дітям.

У 25 років людина молода, енергійна, сповнена сил. Щодо школи, то за цей час її сходи памятають усіх, хто багато разів на день-місяць-рік залишав на них свої сліди. Цих слідів було безліч, але, на превеликий жаль, деякі з них загубилися у кращих світах.

 

Куди йдуть вчителі після життя?

З яких світів зірками нас вітають?

Вони в раю у школах діток вчать

З надією, що ми їх пам’ятаєм.

 

Ми завжди будемо пам’ятати

 

Луценко Тетяну Василівну,

Компанієць Галину Дмитрівну

Хоменка Юрія Васильовича

Савченко Ніну Василівну

25 років! Мало чи багато? Напевно сказати важко… Але за ці роки 133 випускники закінчили школу із срібною та золотою медалями. 100 з них – гімназисти. Справжньою гордістю навчального закладу стали учні, котрі досягли високих результатів у предметних олімпіадах: Шестопалюк Ірина, Науменко Артем, Турко Святослав, Ворожбит Ірина, Кіктенко Олександр, Луценко Лілія, Рептюх Марина, Сорока Ольга, Левадна Анастасія, Левадна Віталія, Виноградська Ірина, Максимюк Юлія, Ренжеренко Катерина. Вони здобули 93 дипломи обласного рівня та 6 – Всеукраїнського. 47 дійсних членів Чернігівського територіального відділення Малої Академії Наук України, у тісній співпраці з науковими керівниками, написали науково-дослідницькі роботи, здобувши 31 диплом обласного рівня та 7 – Всеукраїнського. Це Ворожбит Ірина, Рептюх Марина, Луценко Лілія, Дегтяренко Вікторія, Максимюк Юлія, Левенець Аліна, Левадна Віталія, Козлов Данііл.

Школа. Наша рідна школа. Яка вона?

У ній працюють досвідчені учителі, отже професійна!

Тут багато усміхнених облич і сяючих очей, отже - щаслива!

Тут завжди раді своїм учням і випускникам, отже -гостинна!

Тут готові прийти на допомогу кожному, отже - добра!

Сюди випускники приводять своїх дітей, отже - найкраща!

Життя школи – це натхнення, розвиток, професіоналізм, творчість. За творчість і професіоналізм, за безцінний час, за знання, за частину прекрасної душі щиро дякуємо вчителям, котрі пішли за заслужений відпочинок.

Працю вчителя ні з чим не можна порівняти. Ткач уже через годину бачить плоди своїх турбот. Орач, сівач, хлібороб через кілька місяців милується колосками і жменею зерна, вирощеними в полі. А вчителеві треба працювати роки, щоб побачити предмет свого творіння.

   

Протягом багатьох років з посмішкою на вустах приходять до навчального закладу педагоги, серед них є сімейні пари та навіть династії вчителів: Василь Іванович та Наталія Валеріївна Небрати, Іван Дмитрович та Валентина Борисівна Остахи, Григорій Павлович та Валентина Анатоліївна П’ятниці, Віктор Олексійович, Лариса Дмитрівна Проні та Світлана Вікторівна Смолич.

А на шкільному подвір’ї розгулюють весняні вітри… І чомусь так швидко пролітають шкільні роки… І вже колишні учні самі навчають… Наталія Валеріївна Небрат, Анатолій Вікторович Бицак, Олександр Миколайович Тупіка, Сергій Олександрович Демченко, Юлія Вікторівна Мигрин, Світлана Вікторівна Смолич, Ольга Миколаївна Ушакова, Надія Юріївна Овчар – колишні випускники, що обрали професію вчителя та прийшли працювати до рідної школи. А перший свій день у школі памятає, мабуть, кожен педагог.

 

Ліцей… Гімназія… Школа… Клас… Вчитель… Друзі… Ці слова відгукуються світлим почуттям в душі кожного. Мрії і сподівання, щасливе дитинство, веселі перерви, гуртки, танці, шкільне дозвілля… Ці спогади проносимо крізь роки, від сучасного – в майбутнє.

  

Ми завжди пам’ятаємо звідки ми родом. І ми знаємо, що…

найблагородніша справа – служіння добру і справедливості!

Найсвітліші поняття – батьківська хата, родина, Батьківщина!

Найвірніший шлях – шлях чесної та сумлінної праці!

Найміцніша життєва опора – знання і вміння!

Найкраща держава – квітуча Україна ! 

 

На світі безліч тягнеться доріг

Одні – як мудрість, інші – в терен-цвіті.

А поміж них крізь промені проліг

До школи шлях, що найкоротший в світі.

 

Повертаймось до рідної школи,

Повертаймось у будь-який час.

Вона нас не забуде ніколи,

Двері завжди відкриє для нас.

 

І обійме, як мати дитину,

До своїх пригорнувши грудей,

Адже мати однаково любить

І малих, і дорослих дітей.

 

Повертаймось до рідної школи

Щоб в дитинство своє зазирнуть,

Щоб хоч в пам’яті роки минулі

На хвилинку назад повернуть.

  

Переглядів: 20 | Додав: papavarva | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Календар
«  Жовтень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Архів записів
Погода у Варві
Друзі сайту

Название сайта


Название сайта


Название сайта


Название сайта
Copyright MyCorp © 2018
Створити безкоштовний сайт на uCoz